Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засопти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засопти
Берлін: Українське слово, 1924

Засопти́, пу́, пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп. Кв. I. 240.