Словарь української мови (1924)/заспокоювати
| ◀ заспокоїти | Словарь української мови З заспокоювати |
заспокоюватися ▶ |
|
Заспоко́ювати, ко́юю, єш, сов. в. заспоко́їти, ко́ю, їш, гл. Успокаивать, успокоить. Ой ти вміла заспокоїть лякане серденько. К. Досв. 140. Галя його заспокоювала, голубила. Мир. ХРВ. 389.