Словарь української мови (1924)/застаткувати
Зовнішній вигляд
◀ застати | Словарь української мови З застаткувати |
застебнути ▶ |
|
Застаткува́ти, ку́ю, єш, гл. Порядочно повести себя. Перше все по коршмах вештався, а як оженився, так і застаткував.