Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засторцювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засторцювати
Берлін: Українське слово, 1924

Засторцюва́ти, цю́ю, єш, гл. = Запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. 2) Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.