Словарь української мови (1924)/застоювати
| ◀ засторчити | Словарь української мови З застоювати |
застоюватися ▶ |
|
Засто́ювати, то́юю, єш, сов. в. засто́яти, стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку. Левиц. Пов. 40.