Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/застоювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
застоювати
Берлін: Українське слово, 1924

Засто́ювати, то́юю, єш, сов. в. засто́яти, стою́, ї́ш, гл. — че́ргу. Стоять, ожидая очереди. Паничі мусили застоювати коло неї чергу навіть на польку. Левиц. Пов. 40.