Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/застрекотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
застрекотати
Берлін: Українське слово, 1924

Застрекота́ти, чу́, чеш и застрекоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Застрекотать. Застрекотіли коники, заспівали пташечки. Стор. МПр. 22.