Словарь української мови (1924)/застібатися

by Борис Грінченко

◀ застібати

Словарь української мови Борис Грінченко З застібатися

застібка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Застіба́тися, ба́юся, єшся, сов. в. застібну́тися, ну́ся, нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.