Словарь української мови (1924)/засудити

by Борис Грінченко

◀ засувка

Словарь української мови Борис Грінченко З засудити

засукати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Засуди́ти, джу́, диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили. Чуб. V. 948.

Засу́дити, джу́, диш, гл. Стянуть, свести. Судорга засудила руку. Борз. у.