Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засукувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засукувати
Берлін: Українське слово, 1924

Засу́кувати, кую, єш, сов. в. засука́ти, ка́ю, єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.