Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/засурмити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
засурмити
Берлін: Українське слово, 1924

Засурми́ти, млю́, ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Нп. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. I. 159.