Словарь української мови (1924)/засягати
| ◀ засябрувати | Словарь української мови З засягати |
засяти ▶ |
|
Засяга́ти, га́ю, єш, сов. в. засягти́, гну́, неш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. I. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. Мир. ХРВ. 29. 3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. Мир. ХРВ. 4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.