Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затарасувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затарасувати
Берлін: Українське слово, 1924

Затарасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.