Словарь української мови (1924)/затасувати

by Борис Грінченко

◀ затаскувати

Словарь української мови Борис Грінченко З затасувати

затахлувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Затасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Задѣвать, заложить неизвѣстно куда, забросить, запропастить. Куди се ти віника затасувала? 2) Замять, затереть. Там у волості й затасували моє діло. Черк. у.