Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затепліти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затепліти
Берлін: Українське слово, 1924

Зате́пліти, лію, єш, гл. 1) Потеплѣть. 2) безл. Стать теплѣе (о погодѣ).