Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затилля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затилля
Берлін: Українське слово, 1924

Зати́лля, ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.