Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затиркотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затиркотати
Берлін: Українське слово, 1924

Затиркота́ти, чу́, чеш, гл. = Заторохтіти. Як горошок затиркоче. Гол. III. 458.