Словарь української мови (1924)/затишний

by Борис Грінченко

◀ затишитися

Словарь української мови Борис Грінченко З затишний

затишно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зати́шни́й, а́, е́. Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти. Волч. у. Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. К. Іов. 62.