Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затовкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затовкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зато́вкувати, кую, єш, сов. в. затовкти́, вчу́, че́ш, гл. Приправлять, приправить толченымъ саломъ и зеленью. Жінко, вари, лишень, гречані галушки та сито їх із салом затовчи. Рудч. Ск. I. 11. Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш. Левиц. Пов. 109.