Словарь української мови (1924)/затого

by Борис Грінченко

◀ затовмистий

Словарь української мови Борис Грінченко З затого

затока ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зато́го, нар. Вотъ-вотъ, того и гляди, скоро уже. Сидить у хаті, а затого хата повалиться. Час затого й жати. Хата, 110. От-от упаде затого. ЗОЮР. II. 20. Затого сивий волос проб'ється. Г. Барв. 248. Твоє море слав'янськеє, нове, затого вже буде повне і попливе човен. Шевч.