Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затокарити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затокарити
Берлін: Українське слово, 1924

Затока́рити, рю, риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіев. у.