Словарь української мови (1924)/затокарити
| ◀ затока | Словарь української мови З затокарити |
затокмачити ▶ |
|
Затока́рити, рю, риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіев. у.
| ◀ затока | Словарь української мови Борис Грінченко З затокарити |
затокмачити ▶ |
|
Словарь української мови — З
затокарити
Борис Грінченко
1924
Затока́рити, рю, риш, гл. Дѣвать, запрятать. Затокарив десь мого ножика. Кіев. у.