Словарь української мови (1924)/затонути
| ◀ затон | Словарь української мови З затонути |
затопити ▶ |
|
Затону́ти, ну́, неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.
| ◀ затон | Словарь української мови Борис Грінченко З затонути |
затопити ▶ |
|
Словарь української мови — З
затонути
Борис Грінченко
1924
Затону́ти, ну́, неш, гл. Утонуть. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370.