Словарь української мови (1924)/затуманюватися

by Борис Грінченко

◀ затуманювати

Словарь української мови Борис Грінченко З затуманюватися

затупити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Затума́нюватися, нююся, єшся, сов. в. затума́ни́тися, нюся, нишся, гл. Затуманиваться, затуманиться. Затуманився туман, край доріженьки припав. Чуб. V. 997. Зійди, хто світ видав, на гори ті величні, що по-над хмарами затуманились. К. МХ. 32.