Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затуркотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затуркотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Затуркоті́ти, чу́, ти́ш, гл. = Затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Стор. I. 4. Затуркотів барабан. Мир. ХРВ. 144.