Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затьон

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затьон
Берлін: Українське слово, 1924

Затьо́н, ну, м. 1) Упрямый, неподатливый человѣкъ. Черк. у. 2) Зарубка. Цурка з затьонами на кінцях. О. 1862. V. Кух. 39.