Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/затьохкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
затьохкати
Берлін: Українське слово, 1924

Затьо́хкати, каю, єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче. О. 1862. X. 12.