Словарь української мови (1924)/затікати
| ◀ затіватися | Словарь української мови З затікати |
затінити ▶ |
|
Затіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. затекти́, течу́, че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. I. 19.
| ◀ затіватися | Словарь української мови Борис Грінченко З затікати |
затінити ▶ |
|
Словарь української мови — З
затікати
Борис Грінченко
1924
Затіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. затекти́, течу́, че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. I. 19.