Словарь української мови (1924)/затінок

by Борис Грінченко

◀ затінити

Словарь української мови Борис Грінченко З затінок

затіняти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

За́ті́нок, нку, м. 1) Мѣсто находящееся въ тѣни. В затінку стане за дівку. Ном. № 7517. Плаче баба, плаче та сіла в затінку. Чуб. V. 1131. 2) Тѣнь. Дивиться кожний на свій затінок на стіні. МУЕ. III. 55.