Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/заужати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заужати
Берлін: Українське слово, 1924

Заужа́ти, жа́ю, єш, гл. Взять на веревку. Черкес із-за Онапа арканами його як цапа зв'язав, опутав, заужав. Мкр. Г. 7.