Словарь української мови (1924)/заутеріти
| ◀ заупиняти | Словарь української мови З заутеріти |
заухати ▶ |
|
Заутері́ти, рі́є, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
| ◀ заупиняти | Словарь української мови Борис Грінченко З заутеріти |
заухати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заутеріти
Борис Грінченко
1924
Заутері́ти, рі́є, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.