Словарь української мови (1924)/захандричити
| ◀ захакатися | Словарь української мови З захандричити |
захапати ▶ |
|
Захандри́чити, чу, чиш, гл. ? Із вечора заюрив, ік повночі захандричив, ік світу заричив. Загадка: хліб учинить і замісить, і в піч посадить. Грин. II. 312.