Словарь української мови (1924)/захапувати
| ◀ захапатися | Словарь української мови З захапувати |
захарамаркати ▶ |
|
Заха́пувати, пую, єш, сов. в. захапа́ти, па́ю, єш, гл. Захватывать, захватить. Константиногр. у. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її. Дещо, 55.