Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/захарастрити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
захарастрити
Берлін: Українське слово, 1924

Захара́стрити, рю, риш, захарасти́ти, щу́, сти́ш, гл. Забросать, заложить, заставить чѣмъ-либо въ безпорядкѣ. Захарастрено у хаті. Черк. у.