Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/захарлати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
захарлати
Берлін: Українське слово, 1924

Захарла́ти, ла́ю, єш, гл. Зажилить, взять на время и не отдать. Ном. № 11699.