Словарь української мови (1924)/захвачувати

by Борис Грінченко

◀ захватич

Словарь української мови Борис Грінченко З захвачувати

захвилювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Захва́чувати, чую, єш, сов. в. захвати́ти, чу́, тиш, гл. = Захоплювати, захопити. Не хапайсь в пекло: може ще й син захватить. Ном. № 5599.