Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/захитати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
захитати
Берлін: Українське слово, 1924

Захита́ти, та́ю, єш, гл. Зашатать, закачать. А дочка захитала головою так, що сережки затіліпались. Гацц. Аб. 39.