Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зацвіріньчати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зацвіріньчати
Берлін: Українське слово, 1924

Зацвіріньча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Зацвірінькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.