Словарь української мови (1924)/зацурати
| ◀ зацупіти | Словарь української мови З зацурати |
зацуратися ▶ |
|
Зацура́ти, ра́ю, єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.
| ◀ зацупіти | Словарь української мови Борис Грінченко З зацурати |
зацуратися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зацурати
Борис Грінченко
1924
Зацура́ти, ра́ю, єш, гл. Оставить, бросить. Твою дочку хоче брати, мене, бідну, зацурати. О. 1861. XI. Кух. 30.