Словарь української мови (1924)/заціпкуватий

by Борис Грінченко

◀ заціпити

Словарь української мови Борис Грінченко З заціпкуватий

заціпнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Заці́пкуватий, а, е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.