Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зачавити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зачавити
Берлін: Українське слово, 1924

Зача́вити, влю, виш, гл. Задавить, раздавить. — курча́. Зарѣзать цыпленка. Левиц. Пов. 106.