Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зачалити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зачалити
Берлін: Українське слово, 1924

Зача́лити, лю, лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. (Залюбовск.).