Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зачаровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зачаровувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зачаро́вувати, вую, єш, сов. в. зачарува́ти, ру́ю, єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).