Словарь української мови (1924)/зачатувати

by Борис Грінченко

◀ зачаток

Словарь української мови Борис Грінченко З зачатувати

зачахти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зачатува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.