Словарь української мови (1924)/зачинати

by Борис Грінченко

◀ зачинання

Словарь української мови Борис Грінченко З зачинати

зачинатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зачина́ти, на́ю, єш, сов. в. зача́ти, чну́, не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада. Ном. № 3510.