Словарь української мови (1924)/зачиняти

by Борис Грінченко

◀ зачинити

Словарь української мови Борис Грінченко З зачиняти

зачинятий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зачиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зачини́ти, ню́, ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.