Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зачуханий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зачуханий
Берлін: Українське слово, 1924

Зачу́ханий, а, е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.