Словарь української мови (1924)/зачуханий

by Борис Грінченко

◀ зачути

Словарь української мови Борис Грінченко З зачуханий

зачухатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зачу́ханий, а, е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.