Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зашавкати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашавкати
Берлін: Українське слово, 1924

Заша́вкати, каю, єш и зашавкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.