Словарь української мови (1924)/зашастувати
| ◀ зашарудіти | Словарь української мови З зашастувати |
зашатирити ▶ |
|
Зашастува́ти, ту́ю, єш, гл. На дворі тихо все було… ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
| ◀ зашарудіти | Словарь української мови Борис Грінченко З зашастувати |
зашатирити ▶ |
|
Словарь української мови — З
зашастувати
Борис Грінченко
1924
Зашастува́ти, ту́ю, єш, гл. На дворі тихо все було… ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.