Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зашерхати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашерхати
Берлін: Українське слово, 1924

Зашерха́ти, ха́ю, єш, сов. в. заше́рхнути, хну, неш, гл. Подергиваться, подернуться, покрыться тонкимъ слоемъ чего-либо, напр. льда. Уже вранці, то-й водиця у кориті, де напувають товар, зашерхає. Греб. 403. Прийшов Петрусь, і сльози, шо ще не зашерхли, зараз і висохли. Г. Барв. 501. Се він говоритъ, аби горло не зашерхало. Г. Барв. 316.