Словарь української мови (1924)/зашкодити
| ◀ зашкварювати | Словарь української мови З зашкодити |
зашкруміти ▶ |
|
Зашко́дити, джу, диш, гл. Повредить; помѣшать. Слабому животові і пиріг зашкодить. Чуб. I. 251. Півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. I. 124. Вовк кинеться на того чоловіка, котрий йому зашкодить догнати чорта. Чуб. I. 52. Бог як нам уродить, то буде нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул. Арт. (О. 1861. III. 95).