Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зашпилити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зашпилити
Берлін: Українське слово, 1924

Зашпили́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю. Черк. у.